«Смачний» тиждень: як традиційно відсвяткувати Масляницю

Масляний тиждень традиційно святкують за тиждень до Великого посту. У порівнянні з іншими язичницькими святами, Масляна практично не зазнала християнських впливів і залишилася днем веселого дозвілля з елементами давніх ритуалів.

Традиційні «масляні» частування

Назва свята «Масляна» пов'язана з тим, що в тиждень перед Великим постом з раціону харчування виключалися м'ясні продукти, а ось молочні вживати ще можна було.

Перед майбутнім постом у масляний тиждень панував достаток найрізноманітніших смаколиків, головними з яких традиційно були млинці, які своєю круглою формою за часів язичництва асоціювалися в людей із сонцем.

Різноманітні рецепти млинців були таємницею кожної господині й передавалися через покоління. У кожної ґаздині були свої фірмові інгредієнти, але в основному млинці пеклися на основі пшеничного, вівсяного або кукурудзяного борошна. У тісто додавали різні продукти: вершки, масло, яблука, ікру, гарбуз та картоплю.

На кожен день – свої забави

Кожен день Масляної має свою назву й традиції.

Понеділок традиційно іменують «Зустріччю» і раніше цього дня ходили з опудалом по селу та будували гірки для катання. Нині ж під час святкувань обмежуються випічкою млинців і частуванням ними незаможних людей.

У вівторок, званий «Заігришом», люди ходять у гості, де їх пригощають млинцями. Також у вівторок прийнято веселитися, кататися на гірках і грати в рухливі ігри на вулиці. Масляного вівторка особливо чекала молодь, адже в цей день на вечорницях парубки вибирали собі наречених, а дівчата – суджених.

Середу традиційно називають «Ласункою»: зяті відправляються до тещі на млинці. Очікуючи зятя в гості, тесть заздалегідь закуповував продукти, які знадобляться для приготування вареників і млинців: борошно, молоко, масло, яйця, сир... Тещі повинні ситно нагодувати чоловіків своїх дочок, а щоб розвеселити їх під час трапези, запрошували й інших родичів.

Четвер був широко відомий кулачними боями та кінськими перегонами. Сенс Широкого четверга, як і всієї Масляної, – виплеск негативної енергії, яка зібралася за зиму, і вирішення конфліктів між людьми. У давнину ці бої були далеко не безневинними, але зараз вони носять більше ігровий та жартівливий характер. Головна подія в четвер – штурм снігового містечка.

У п'ятницю з візитом до зятів збиралися тещі. На «Тещиних вечірках» матері ласують млинцями в будинку дочок і хвалять зятів.

Субота на Масляну завжди була особливим днем, званим «Зовичні посиденьки»: юні дружини запрошували до себе в гості старших сестер, дарували їм подарунки та пригощали млинцями.

Найголовніший день Масляної – «Прощена неділя». Цього дня всі віряни й ті, хто просто шанує народні свята, просять один в одного прощення, отримуючи у відповідь традиційну фразу: «Бог простить».

У Прощену неділю треба було відвідати рідних і сусідів, щоб попросити пробачення за всі образи та, якщо близькі ворогували, обов'язково помиритися. Заможні люди відвідували бідних. У людей похилого віку, вдів та сиріт просили вибачення й приносили їм пісні продукти: крупи, сухі та солоні гриби, овочі та олію. Усі справи намагалися закінчити до заходу сонця.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram, YouTube та Google