«Роздільний збір» сміття по-житомирські. Фото

За фактом, роздільний збір сміття в Житомирі виглядає так:  в одних районах міста сміття збирають в контейнери, а в інших складають на вулиці.

Раптово у вересні на Мальованці зникли сміттєві контейнери. Але ж  вони не птахи і на південь не летять. Сміття кудись треба вивозити, тому люди почали шукати місце для своїх «скарбів».

На місцях, де раніше знаходилися контейнери, з’явилися не завжди грамотні покажчики, з зазначенням «користувачів» цих ділянок. Однаковий текст на покажчиках наводить на думку, що їх творцем є одна й та ж «креативна» людина.

На місцях такого «відкритого сортування» працюють активісти, які з криками «не смітить б..ть», відганяють всіх хто не підпадає під перелік на покажчику.

І все нібито чудово : контейнерів немає – повітря свіже. Подивіться як у нас чисто, бо ніхто не смітить… Але куди подітись пересічному мешканцю,  у якого на городі не має цеху із переробки та сортування побутового сміття?

Зі сміттям на марш-кидок

Свої прорахунки чи експерименти з визначенням виконавців послуг з вивезення побутових відходів місцева влада, як завжди, покладає на містян, мотивуючись гаслом «чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять». 

«Порядні» житомирські чиновники прибрали компанії з вивезення побутових відходів, які себе негативно зарекомендували, проте разом з ними зникли і сміттєві контейнери, а на зміну з’явилися «цивілізаційні» покажчики. Так, правда, стара компанія «Грінко» не завжди в повному обсязі виконувала свої обов’язки, але все ж було куди винести сміття. А що тепер? Об’єктивні обставини життя роблять неминучим появу сміття, проте, на відміну від  сміттєвих контейнерів, воно самостійно не зникає. Люди продовжують нести непотріб на старе місце. Наслідки відповідні – щодня зростають стихійні купи сміття та кількість невдоволених рагулів.

Вони кричать: «От бидло! Чи не можеш потерпіти та віднести сміття до іншого місця!» За 3–5 км від свого будинку чи під чужий. Ні, шановні! Бидло – це ті, хто вважає, що прибирати не обов’язково, і жителі міста повинні сміття складувати або вдома, або тягати його з собою до чорта на роги. А продукти життєдіяльності – тримати в собі, закоркувавши й опломбувавши  відповідне місце у своєму тілі.

У центрі міста ситуація не краща. Біля багатоповерхівок – самотіють поодинокі сміттєві контейнери, що виглядає також відвертим знущанням, оскільки до півдня вони вже заповнені «по вінця».

До тих пір, поки будуть говорити: «Чисто не там, де прибирають», чистіше не стане. Натомість наш міськвиконком і його прихильники, схоже, живуть саме за цим принципом. І чекають поки місто захопить гепатит, туберкульоз, ботулізм, холера, сказ чи ще якась напасть, спровокована різким загостренням рівня екологічної безпеки та зухвалим потуранням санітарно-епідеміологічних норм.  

Чим би чиновник не тішився, аби не реформував!

Як каже перший заступник мера Житомира  Сергій Сухомлін «Да, людям все одно, вони не розуміють ці процеси, які тут відбуваються....». Дійсно процеси не зрозумілі, але наслідки добре видно.

Після фактичного провалу конкурсу на право надання послуг з вивезення побутових відходів керманичі міста Житомир відсторонюються від «смердючого» питання напередодні виборів,  оскільки відповідальність не їх «конёк».

Дивно бачити, що вони навіть не думають про те, як швидко подолати наслідки своєї необачності. Їх більше цікавить питання «чому  компанія ДП «Фірма Альтфатер-Київ»,  яка відмовилася від вивезення сміття з певної території міста Житомира, не виграла конкурсу в усіх районах міста». А проблема поступового перетворення окремих районів міста на суцільне звалище сміття їх мало турбує, як в історії про шерифа та індійців.

Казкове багатство - це багата уява. Може досить експериментів над населенням і гарних байок? З огляду на зниклі сміттєві контейнери, людей мало втішає  існування  «найбільшого оператора на ринку Європи з вивезення твердих побутових відходів» «Альтфатер» поза межами Мальованського району. Досить займатися хворобливими утопічними фантазіями про Боїнг-737 під Житомиром та Індустріальний парк на 40 тис. робочих місць.  Потрібно вирішувати більш земні питання, такі як вивезення побутових відходів.

Дуже зручно розпочати, а коли не вийшло – перекласти відповідальність на генія транспортної логістики (заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Демчика Є.О.). Відомий Житомирський комбінатор у мери поки не балотується…

У той же час викликає здивування міськими поборниками права та закону, яким немає часу на забезпечення виконання та дотримання санітарного стану на території  міста Житомира. Вони опікуються непідвладними міщанському розуму «високими матеріями».

Між тим  державні соціальні стандарти у сфері житлово-комунального обслуговування за користування послугами з вивезення побутових відходів на одну особу в місяць становлять - 0,4167 куб. м., а технічно справний контейнер має місткість 1.1 куб. м. Звідси цілком логічне питання: де законний сміттєвий контейнер?

Хотілося б нагадати нашим «можновладцям» з містечковим укладом ума і «великоруським пофігізмом», що ми, мешканці Українського міста Житомир – не свині. Сподіваємося, що на майбутніх місцевих виборах «засранці» не пройдуть до влади, а найдуть спокій  на смітнику Житомирської історії.

Між тим «віз щастя» і нині там… Мальованка. Тиждень другий – експеримент триває.

Житомирянин Евін Андрій Костянтинович

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.