Родина загиблого десантника з Житомирщини відмовилася від державної нагороди

Сільський голова Олександр Окоча розповідає, що Олексій разом з братом були на хорошому рахунку. Спортивні, розумні, завзяті і позитивні, завжди готові прийти на допомогу. Про них ніхто не міг сказати поганого слова і для села , й для батьків вони обоє були гордістю.

Вони організували тренажерний зал і безкоштовно тренували молодь і навіть вибороли для Левкова нагороду спортивного села на всеукраїнському рівні. Окоча показує знімки із різних змагань, де встиг побувати Олексій, та кубки у своєму кабінеті, які ті допоміг здобувати.

«Вони закінчили відповідні вузи, служили в армії та пішли працювати у силові структури. Коли почався Майдан, Льоша був у «Грифоні», - розповідає сільський голова Левкова. – На сімейній нараді Шевченки вирішили, що він звільниться, аби не їхати на придушення мітингів. Він перейшов у 95 бригаду, але там його застала війна. Звичайно, батьки у відчаї, але це так само велика втрата для кожного, хто знав Олексія».

Однокласниця загиблого військового Марина Книш впевнена, що він заслуговує найвищих нагород і визнання, бо таких людей дуже мало.

Поряд з цим  згадує, що через 40 днів після поховання Шевченка, вона отримала звістку про смерть свого чоловіка.  Тепер обоє спочивають на місцевому кладовищі, а над їх могилами майорять національні прапори та атрибутика 95 бригади.

«Ви, щоб бачили цих хлопців, - звертається директор школи Дмитро Нікулін, - високі, підтягнуті. Вони були такі, що очей не відвести, справжні військові. Герої по життю. Дуже шкода, що їх оцінили лише після смерті».

Тетяна Парфентієва наголошує, що буквально за тиждень мешканці Левкова зібрали понад 1200 підпис під зверненнями до облради, ОДА, Адміністрації Президента і Міністерства оборони з проханням присвоїти загиблим військовослужбовцям звання «Героїв України». Наразі очільник держави підписав наказ про нагородження Олексія Шевченка орденом «За міжність», а питання про  відзначення Книша ще на розгляді.

Родина Олексія відмовилася приймати нагороду, а його брат попросив передати орден військовій частині, де служив загиблий. Крім цього, вони виявили бажання, щоб відповідну процедуру провели після того, як війна на Сході завершиться, а усі військові повернуться на місце своєї постійної дислокації.

Юлія Демусь

За матеріалами Першого житомирського

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.