Міліціонери кажуть, що повернулися з зони АТО іншими людьми

За понад 10 років служби у лавах житомирської міліції Віктор Іванович, як і тисячі його колег з усієї України, навряд чи міг собі уявити, що мир і правопорядок у своїй державі доведеться у прямому смислі відвойовувати.

– Ця робота для мене була нова. Перед кадровиком – увесь особовий склад райвідділу, а особиста дисципліна кожного працівника – неабияка відповідальність, - каже Віктор Мамула.

Звістку про те, що правоохоронці Житомирщини формують зведений загін, який відправляється у зону проведення антитерористичної операції для надання практичної допомоги колегам з Луганської області, міліціонери Чуднівщини зустріли з бойовим настроєм.

– Від нашого райвідділу до зведеного загону мало увійти п’ятеро працівників. За власним переконанням та за згодою керівництва першим у цьому списку став я. З наших хлопців без труднощів знайшлося ще четверо добровольців.

Відтак 26 травня, попрощавшись з рідними та близькими, зведений загін житомирських правоохоронців вирушив на Луганщину відновлювати мир і правопорядок.

– Скажу по правді, за тисячу кілометрів від епіцентру подій ніхто з нас не міг навіть уявити ту картину, що відкрилася нашим очам, коли ми прибули на схід. Звісно, із самого початку у нас було чітке розуміння, куди і навіщо ми їдемо, усі морально готувалися до труднощів і небезпеки. Проте одна справа – уявляти, а зовсім інша – на власні очі спостерігати на дорогах озброєних людей, пересування важкої техніки, на узбіччях – безліч відстріляних гільз. Приїхавши сюди з мирного регіону, кожен з нас навіть шкірою відчував загальну тривогу і напруження, яке панувало там усюди. Хіба хтось міг подумати, що на сучасній українській землі розгорнуться справжні воєнні події? - каже Віктор Мамула.

На Луганщині зведений загін житомирських правоохоронців розділили на окремі групи, які направили у різні райони для подальшого несення служби. Разом з чуднівськими міліціонерами у невеликому містечку, наближеному до російського кордону, залишилися колеги з Коростишівського та Житомирського райвідділів, а також зі спецпідрозділу «Грифон». Поселилися просто у місцевому райвідділку міліції. Заступали на патрулювання вулиць, пильнували правопорядок і спілкувалися з місцевим населенням. До речі, як зізнається Віктор Мамула, ставлення до правоохоронців з інших міст у цьому населеному пункті було доволі неоднозначне: одні сприймали їх як чужинців, інші – покладали на них свої надії на захист і спокій.

– За два тижні нас передислокували до іншого району Луганської області, де по четверо чоловік ми залучалися до несення служби на одному з блокпостів разом з місцевими колегами та ДАІшниками. На блокпості зупиняли і перевіряли транспорт: легковики, вантажівки, автобуси, їх керманичів і пасажирів, - продовжує Віктор Іванович. - Перевірити транспортний засіб і людей, які у ньому знаходяться, ніби, й нескладна справа. Якщо бачиш, хто в салоні автомобіля. А ми зіштовхнулися з тим, що значна кількість тамтешніх автомобілів із затонованим склом, навіть лобовим. Тож, підходячи до такої автівки, ми були готові до всього.

Можлива небезпека чаїлася і в салонах автобусів, пасажирів якого доводилося перевіряти міліціонерам на блокпостах. Відповідальність одразу ж зростала у рази: за безпеку людей у пасажирському транспорті та й за самих себе.

Ставлення населення у наближених до блокпостів населених пунктах, за словами Віктора Мамули, різнилося від того, з яким спочатку мали справу наші правоохоронці. Місцеві самі приходили до місця несення міліціонерами служби, допомагали провізією, підтримували добрим словом, дякували за те, що мають змогу залишатися у своїх домівках і відчувати себе у відносній, порівняно з іншими, безпеці.

Уже за місяць на зміну цьому зведеному загону житомирських правоохоронців прибув інший. Зустріч з колегами була щемливою і по-дружньому теплою. За чверть години, відведені для зборів у дорогу, хлопці устигли коротко обмінятися порадами та враженнями. Побажавши новоприбулим успіхів і повернення цілими й неушкодженими, правоохоронці вирушили назад додому.

– Усі ми поверталися з кардинально зміненими поглядами на мир, на спокій і правопорядок, на життя в цілому. Кожен з нас віз з буремного сходу добре засвоєні уроки, які в подальшому, я впевнений, не раз згадаються і знайдуть свої застосування, - каже Віктор Іванович.

Без сумніву, як працівнику кадрового забезпечення, набутий непростий досвід знадобиться Віктору Мамулі й під час роботи з особовим складом рідного райвідділу міліції. Адже розуміння того, що згуртованість колективу, готовність будь-коли прикрити один одному спину і прийти на допомогу, - це беззаперечні істини для успішного забезпечення правопорядку не лише у воєнних, але й в умовах мирного життя.

За повідомленням СЗГ УМВС України у Житомирській області.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.