Фіналіст вокального талант-шоу «Х-фактор». Олексій Смірнов: «Мені нарешті вдасться побачити нічний Житомир»

Журналіст «20 хвилин» мала унікальну можливість поспілкуватися з фіналістом «Х-фактор» Олексієм перед його виступом для житомирських шанувальників.

«20»: Олексію, це твій перший візит в Житомир?

Ні, я тут вчетверте. І мені нарешті випала можливість побачити нічний Житомир. Чесно кажучи, не було часу гуляти містом. Але мені дуже подобаються місцеві вулиці. Особливо та, де грає музика.

«Сity of angels». Ця пісня саме про місто.

«20»: Що допомагає тобі писати пісні?

Пісня народжується в залежності від ситуації. До прикладу, якщо з`явилася дівчина, а з нею й нові почуття. Чи навпаки непорозуміння. І я про це думаю, переживаю, і пісня сама по собі виникає. Музика приходить в будь-який час і в будь-якому місці. Коли ти довго слухаєш створену тобою мелодію – слова до неї з`являються самі.

 «20»: Розкажи про свій перший автограф та перший подарунок від шанувальників.

Перший автограф був, коли я навчався у музичній школі. Я виконував зі своїм другом пісню з мюзикла «Нотр-Дам де Парі» «Belle». Це був мій перший вокальний досвід.

Якщо серйозно, то перший автограф, який у мене дійсно захотіли взяти, щиро був на проекті «Х-фактор». Коли я виконав пісню «The kill» 30 Seconds to Mars, після телевізійного кастингу до мене підійшов хлопчик  і протягнув блокнот, попросивши поставити автограф. Я здивувався, звичайно. Та хто ж я такий? Але йому й правда дуже сподобалося, як я співав.

А перший подарунок від шанувальників  – це проекція зіркового неба.

«20»:  Завдяки чому ти заслужив таке визнання?

Чесно, я задався цим питанням. Звичайні люди дивляться телевізор і бачать звичайну картинку: людей, які співають. Ніхто не задумується взагалі, як вони до цього дійшли.

А я намагаюся щиро показати людям свою творчість, дати відповіді на питання, на які вони не знають відповідь. Тисячу людей подякували мені за те, що я змінив їх життя на краще.  Для них я – те світло у чомусь темному.

«20»: Чи вважаєш ти, що без участі в проекті «Х-фактор» ти зміг би себе реалізувати? Стати тим, ким ти є на даний момент?

Людина може все. Я не знаю, підштовхнуло би мене щось так наполегливо займатися співочою кар’єрою, як це зробив проект. До участі в ньому я писав пісні, у мене була рок-група. Але не було якоїсь сили, яка допомогла б мені зробити стільки, скільки я роблю зараз. Проект  «Х-фактор» зробив мене працелюбним. Він розкривав те, що у мене на душі. Але при цьому він і багато приховував.

«20»:  Є страх, що колись тебе перестануть слухати та розуміти?

Страху немає. Я задумувався над тим, що, можливо, популярність в проекті була видумана. Коли ж він закінчився – мене знала кожна друга людина. Зараз такого немає. Але при цьому я не боюся, що мене  перестануть слухати. Цього варто боятися, якщо ти нічого не робиш. Щойно ти перестанеш працювати, писати, співати, виступати і жити цією професією – ти відразу помреш як артист.

«20»: Музика, сцена, фанати є твоїм сенсом життя? Твоїм прагненням?

Звичайно. Я зараз цим живу.

«20»: Чи змінилися твої пріоритети та життєві принципи від початку творчого життя і до сьогодні?

 Нічого кардинально не змінилося. Я такий, який і був. Ті, хто знав мене до проекту, можуть це підтвердити.

«20»:  А кохання не заважає кар’єрі?

Кохання та кар’єра – це речі несумісні. Жодна дівчина не витримає мого напруженого графіку виступів та публічності.

«20»:  На сьогоднішній день яке твоє найбільше досягнення?

Я зберіг в собі власне світобачення та ставлення до світу. Я намагався у свій час максимально відгородитися від соціуму, щоб не піддаватися його дії.

 «20»: На твою думку, як не стати заручником стандартів і не загубитися в масі інших?

Потрібно не слухати нікого і рухатися вперед. Людей, які будуть переходити дорогу, вистачає. Є надія на те, що хороших людей все таки більше. Ну, як мінімум, нейтральних точно. Потрібно просто робити те, що ти робиш, і не зупинятися. Робити це якісно, любити свою справу. І все обов’язково вийде.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.