Через глобальне потепління на Жиомирщині всихають сосни

У багатьох насадженнях всихання відбувається швидкими темпами, протягом одного вегетаційного періоду. В більшості випадків це відбувається у пристигаючих насадженнях природного походження, у сприятливих для зростання сосни звичайної умовах.

Дані процеси є наслідками, як стверджує ряд науковців, глобальних кліматичних змін на нашій планеті. Адже процеси всихання, особливо хвойних порід, відмічаються у бореальному поясі хвойних лісів на всіх континентах.

Однією з причин ослаблення насаджень є грибні хвороби викликані офіостомовими грибами (мікози), які можуть розвиватися у гострій чи хронічній формах. Збудників хвороб родів Ceratocystіs та Ophiostoma можуть активно чи пасивно переносити стовбурові шкідники – короїди та вусачі, а також шкідники коріння. Серед поширених видів стовбурових комах, які можуть переносити збудників хвороб дерев сосни – верхівковий короїд, чорний сосновий вусач, хвороб ялини – типограф (друкар).

Для соснироль комах у перенесенні збудників хвороб підтверджено як зарубіжними науковцями, фінськими, шведськими, російськими так і вітчизняними (УкрНДІЛГА, Східлісозахист).

Розвиток хвороби у живих деревах може призвести до їх ослаблення, а у зрубаних – до погіршення якості деревини.

Всихання відбувається за такою схемою: верхня частина крони дерева спочатку рідіє, потім хвоя на верхівці дерева жовтіє, згодом пожовтіння або побуріння хвої охоплює більшу частину крони, причому хвоя не опадає, і врешті-решт дерево гине. У перерізах скелетних гілок і кронової частини стовбура наявні ознаки ураження судин офіостомовими грибами. Ознакою хвороби є синява (посиніння) деревини, (російською -«синева» , англійською – “blue stain”). Хвороба має гострий характер, і від появи початкових симптомів захворювання до повного всихання дерева минає один вегетаційний період. Процес всихання соснових насаджень на Поліссі виявляється типово.

Спочатку він має дифузний характер (всихають окремі дерева), пізніше – всихання стає дифузно-груповим (всихають окремі групи дерев більш-менш віддалені на площі виділу), а на кінцевій стадії розвитку хвороби всихання охоплює значну частину деревостану.

Подібні процеси всихання соснових деревостанів нами відмічені практично на всій території Житомирської області. Протягом останніх 2-х років Поліським філіалом УкрНДІЛГА було проведено дослідження цієї проблеми у лісових насадженнях державних лісогосподарських підприємств: Малинського, Городницького, Новоград-Волинського, Радомишльського, Овруцького, Коростишівського, Попільнянського та Малинського і Коростишівського лісгоспів АПК.

Наслідками розвитку виявленої хвороби є погіршення санітарного стану соснових насаджень, всихання дерев і втрата технічної придатності деревини внаслідок «посиніння», зменшення її ринкової вартості, збільшення чисельності шкідників та їх поширення на суміжні ділянки деревостану. Посиніння деревини, залежно від категорії санітарного стану дерева, може охоплювати тільки верхівкову частину крони або всю крону, частину стовбура або весь стовбур.

Надзвичайно важливу роль у зменшенні негативних наслідків хвороби відіграють терміни проведення відповідних санітарних заходів. Чим коротший період від виявлення осередків захворювання до їх ліквідації, тим кращими є перспективи збереження насадження. Невчасно проведені санітарні рубки без урахування темпів поширення хвороби призводять також до значних економічних втрат.

Для підвищення продуктивності і стійкості соснових лісів Полісся України до шкідників і хвороб необхідним є розробка концепції лісовідновлення і лісорозведення на принципах екологічно орієнтованого лісівництва. Необхідний постійний лісопатологічний моніторинг за санітарним станом насаджень, своєчасне виявлення осередків прояву хвороби, і в першу чергу у ослаблених насадженнях (де відмічено площі, пройдені низовими пожежами; кореневі гнилі; відмирання кореневої системи при зміні рівня ґрунтових вод; пошкодження ураження крон комахами-хвоєгризами, раком-сірянкою, промисловими викидами в атмосферу, вітром, снігом та льодом). Під час проведення рубок уникати утворення вузьких смуг соснових деревостанів з рівними сторонами, які будуть добре прогріватись сонцем. Залишати листяні породи та дерева-насінники сосни, стійкі до захворювань. Заготовлену в осередках захворювань деревину вивозити в максимально стислі терміни, а за неможливості термінового вивезення корувати, лісосічні залишки утилізувати. Лісовідновлення проводити з максимально можливим використанням природного поновлення. Заготівлю насіння проводити з дерев, стійких до захворювань. Посилити дослідження з питань селекції лісових порід на стійкість до найбільш поширених хвороб.

За повідомленням ЖОУЛМГ

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.