Амністія – квиток на волю чи ще один вирок?

Амністія – квиток на волю чи ще один вирок?
Згідно Закону України «Про амністію в 2014 році», період застосування амністій цього року вже закінчений. Чим для громадськості обернеться така незвично велика кількість колишніх в`язнів, які опинились на свободі? Та чи не є такий прояв великодушності влади «ведмежою послугою» для колишніх засуджених?

Цього року під дію амністії потрапили ті категорії засуджених, які скоїли злочини,  що не є тяжкими або особливо тяжкими, осіб, засуджених вперше за тяжкі злочини, якщо вони на день набрання чинності закону відбули не менше половини призначеного строку основного покарання, засуджених, які скоїли злочини у сфері господарської діяльності, здійснили крадіжки або злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів (без мети збуту) та торгівлею зброєю.

Також амністія поширюється на осіб, які є найбільш вразливими у соціальному плані, а саме: вагітних жінок, осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми, жінок та чоловіків, не позбавлених батьківських прав, які мають дітей віком до 18-ти років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, інвалідів першої, другої та третьої груп, ветеранів війни та учасників бойових дій, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи,  хворих на активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання тощо.

За даними управління Державної пенітенціарної служби України у Житомирській області, за період виконання  Закону України «Про амністію у 2014 році» з  місць відбування покарань у Житомирській області звільнилось 484 особи, безпосередньо у м. Житомирі – 251 особа.

Відео дня

Ті, хто «відбув своє» у місцях позбавлення волі, нагадують зацькованих вовків,  їм доводиться звикатись із думкою, що мітка «в`язень» перетворюється на ярлик «колишній в`язень», який доводиться носити все життя, адже навіть після офіційного погашення терміну судимості він нікуди не зникає.

До таких осіб оточуючі ставляться з острахом та упередженістю, роботодавці майже ніколи не надають робочих місць, а правоохоронці часто використовують колишніх ув`язнених як так званих «цапів-відбувайлів», на яких легко «повісити» одну-дві нерозкриті справи. Цей факт зароджує неабияку образу на увесь світ і сприяє збільшенню виявів жорстокості до людей, які, здавалося б, зовсім не причетні до всіх бід, які спіткали колишніх ув`язнених. Звільняючи з місць відбування покарань, держава фактично відправляє амністованих «на всі чотири боки», мовляв, виживайте як умієте, що вони власне і роблять.

Розмов із пресою колишні в`язні уникають, оскільки навіть після амністії бояться помсти з боку міліції та пенітенціарної служби. Проте поговорити з тим, хто ще декілька тижнів тому був по той бік в`язничних мурів, нам все ж вдалось.

Віктор Дзюбенко (ім`я та прізвище змінені в інтересах особи) розповідає про життя «до» і «після» тюремної камери:

«Мені 25, дружини та дітей не маю, моя сім`я – це мати та брат. Був засуджений на 3 роки за статтею 185 КК України за крадіжку 10 тис. гривень. Покарання відбував у Житомирській виправній колонії, відсидів 1/3 терміну (1 рік). Потім, коли повідомили про прийняття закону, звернувся до адміністрації колонії з проханням про розгляд моєї справи. Мені відповіли, що під амністію я не потрапляю, хоча закони я вже встиг вивчити і напевно знав, що це не так. До того ж тих, хто потрапив сюди за статтею, аналогічною моїй, вже місяць як амністували. Я не розумів, чому така несправедливість саме у відношенні до мене. Але «бувалі» розповіли, що тут це звична процедура: якщо я працюю добре, то мене і залишать тут – «працювати». Тому я вирішив діяти і попросив матір звернутися до адвоката, лише завдяки його зусиллям мені вдалося вийти на свободу.

Чесно кажучи, не знаю, як житиму далі, за ґратами багато наслухався про життя після «відсидки» від тих, хто там вже не перший раз. Всі як один торочили про те, що шукати роботу навіть немає сенсу, бо такі як ми нікому не потрібні, ніхто навіть слухати не захоче.

Потихеньку вже звик до суворого режиму, поганого харчування та такого ж ставлення, проте повертатись назад я не хочу – з мене досить. В селі, де я проживаю, роботу знайти важко, тому намагаюсь знайти хоч якийсь підробіток, думаю влаштуватись у лісгосп, бо більше й нема куди йти. Поки що фактично сиджу на шиї у матері, вона годує і дає гроші, а як виживають ті, у кого на волі немає рідні, я навіть не уявляю».

У минулому слідчий-криміналіст СБУ, наразі практикуючий адвокат, зокрема у кримінальних справах (в тому числі з питань амністування) Олександр Грабчук про тонкощі процесу амністування:

«20»: Чи є амністія 2014 року особливою та нестандартною у порівнянні з амністіями попередніх років?

Амністія 2014 є нетиповою за кількістю та категоріями осіб, амністованих за період часу від дня набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» і до 19 липня цього ж року. Коли розгляд клопотань судами закінчився, було звільнено близько 25-28 тисяч в`язнів, у порівнянні з попередніми роками це величезна кількість. Особливість цьогорічної амністії і в тому, що вона не була приуроченою до якогось державного свята чи річниці, як це спостерігається зазвичай.

«20»: Існує думка, що масова амністія цього року пов`язана з браком коштів у держбюджеті на утримання в`язнів. Як прокоментуєте цю ситуацію?

Теоретично це є можливим. Але слід зауважити, що амністія у даному році відповідала принципу гуманізму. Крім того, законодавство передбачає можливість прийняття акту про амністію щорічно, проте останні декілька років з невідомих причин такий закон не приймався. Тобто амністії фактично не було. Під умови амністування, за якими відбувається звільнення від відбування покарань, потрапляють сотні і тисячі засуджених, уявіть, якщо скласти цю кількість докупи – от і маємо те, що маємо.

«20»: Чи звільнено від відбування покарань усіх, хто потрапляє під дію Закону України «Про амністію 2014»?

Можливо, деякі з тих, хто вже цього року мав би побачити волю, так і залишились за ґратами. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою підсудного чи засудженого або ж їх захисників та законних представників. У такому випадку за зверненням підсудного до установи виконання покарань його справу повинні прийняти до розгляду.

У моїй практиці були випадки, коли звернення засуджених до співробітників установ виконання покарань відхиляли або просто рвали на їх очах, хоча під амністування вони підпадали. Здебільшого це відбувалось тому, що ці засуджені за роки перебування у місцях позбавлення волі зарекомендували себе як хороші працівники або майстри у тій чи іншій галузі, а таких «відпускати» не хочуть, бо якісно працюють одиниці. Таким засудженим доводиться самостійно або ж через родичів зв`язуватися з представниками адвокатури, лише тоді на їхні прохання звертають увагу.

Проте, це не єдина проблема. Значна кількість засуджених вже у 20 числах квітня подали документи до розгляду, але суди були надто перевантажені, адже наплив був просто страшенний. У зв’язку з цим відповідні ухвали про застосування амністії до певних осіб були прийняті аж у липні цього року.

У порушення норм законодавства, також були випадки, коли вже після винесення судом відповідної ухвали про застосування акту амністії до засудженого і звільнення його від відбування покарання у вигляді позбавлення волі та семиденного терміну після цього, таку особу не звільняли і на восьмий, дев`ятий дні.

«20»: Кримінологи та психологи стверджують, що за статистикою ті, хто вже побував за ґратами, врешті-решт знову туди повертаються. Чи були такі випадки у вашій адвокатській практиці?

У моїй адвокатській практиці таких випадків не було, але за період мого перебування на слідчих посадах можу з упевненістю стверджувати, що таке спостерігається дуже часто. Ті, хто 4-5 років провели у місцях позбавлення волі, мають зовсім інше мислення, вони звикли жити за тюремними законами, призвичаїтись до життя «за межами» їм важко. Звичайно, у перші місяці перебування на свободі вони навряд здійснюватимуть злочини, тому що потрібно хоч трохи насолодитися довгоочікуваною свободою, але потім приходить розуміння того, що якісну роботу до зняття судимості їм не знайти, а в місцях позбавлення волі хоча б де спати і що їсти вони мали. Тоді деякі колишні в`язні обирають шлях повернення назад.

«20»: Але ж повинні існувати державні органи, установи, які допомагатимуть колишнім засудженим адаптуватись після виходу на волю?

Так, теоретично цим повинні займатись відповідні особи. Згідно із Законом України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 17 березня 2011 року, відповідні повноваження щодо соціального патронажу (допомога звільненим особам комплексом різноманітних заходів) покладається на центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, а також окремих фізичних осіб. Але на практиці по-новому жити на волі колишнім засудженим доводиться або самостійно, або за допомоги родичів.

Марія Шомко.

Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Житомира за сьогодні
11:40 Як отримати "Пакунок малюка" 11:19 У Житомирі відкрили Почесне Консульство Естонії. ВІДЕО play_circle_filled 11:00 Підвищення пенсій з 1 квітня: кого стосуватиметься 10:38 43-річний житомирянин, у якого стріляли вчора на Польовій, помер у лікарні Від читача 15:28 У Житомирі гештальт-терапевтка та волонтерка Ксенія Лавріна проведе тренінг про те, як спілкуватися з військовими 10:20 «Незламні постаті Житомира»: стартував ґрантовий проєкт для молоді 10:00 Готівкою у громадському транспорті Житомира можна буде розраховуватися до 1 червня 09:41 Майже до 440 тисяч осіб зросли загальні втрати росіян в живій силі 09:20 Оперативна інформація станом на 06.00 28 березня 2024 року щодо російського вторгнення 09:00 28 березня: яке сьогодні свято, прикмети, традиції і погода у Житомирі 17:57 Які послуги реабілітації безкоштовно надаються ветеранам та ветеранкам? 17:22 З 1 квітня завезти гуманітарну допомогу буде можливо лише з використанням онлайн-системи 17:01 Три заклади охорони здоров’я Житомирської області надають послуги раннього втручання 16:37 За незаконну порубку сосен жителі Малинщини мають сплатити нанесені збитки - близько 120 тис грн 16:20 До уваги рибалок! З 1 квітня стартує нерестова заборона на вилов водних біоресурсів 16:18 Чоловік і жінка з Волицької громади вбили свого знайомого і закопали у себе на подвір’ї 16:00 Березень на Замковій горі. Фоторепортаж photo_camera 15:41 У Житомирі розпочалася 57-а сесія «Школи місцевого самоврядування» photo_camera 15:40 На проспекті Миру вантажівка збила 13-річну дівчинку 15:20 З початку року Патрульна поліція Житомирщини отримала понад 80 завідомо неправдивих викликів
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Житомирі Ваші відгуки про послуги у Житомирі
keyboard_arrow_up