Кредити родинам надали не маленькі, адже навіть тоді житло було не з дешевих. Усе ніби йшло добре – фірму, яка здійснюватиме забудову, знайшли (нею стало КП «Житомирбудзамовник» на чолі з тодішнім директором Борисом Тарнавським), договір заключили, кредити отримали, і будівництво нібито йшло повним ходом.
Проте, відповідно до декларації Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву про готовність об’єкта, будинок повинен бути зданий в експлуатацію ще у грудні 2011 року. За звітами того ж фонду, станом навіть на 2012 рік у будинку була зведена лише цегляна коробка, не закінчено покрівлю, не було комунікацій та залишились невстановленими всі вікна.
З виділених держбюджетом понад восьми мільйонів було використано лише п’ять, а пояснили це тим, що інші три мільйони освоїти не встигли. Громадяни, які ще й досі не отримали обіцяного житла, розповідають, що ці кошти опинилися у кишені в директора КП «Житомирбудзамовник», який подався світ за очі.
Фонд наряду з міськрадою тоді висловив неабияке занепокоєння ситуацією, що склалася, навіть звернувся до прокуратури області. На найближчому за часом проведення міськвиконкомі прийняли рішення про ліквідацію КП «Житомирбудзамовник» та про передачу його майна на баланс КП «Агентство з управління майном». А будинок продовжував простій, адже процес передачі майна затягувався.
Тоді фонд, «з метою полегшення умов очікування житла», надіслав молодим сім’ям повідомлення, що розглядатиме можливість надання пільгового періоду для сплати основної суми боргу за кредитом у зв’язку з затриманням введення житла в експлуатацію більш ніж на шість місяців. Наразі, спільними зусиллями міської влади та громадян, будинок добудовано, не беручи до уваги відсутність опалення та ще деяких «деталей».
Проте повернемось до кредитування майбутніх мешканців цього ж будинку. Тож, деяким обіцяний пільговий період, коли сплачувати, згідно договору, необхідно лише 3 % від щомісячної плати, надали, проте таких одиниці. Іншим громадянам, незважаючи на те, що їх визнано потерпілими у даній ситуації та тими, які потребують поліпшення житлових умов, відмовили. Єдиним аргументом тоді була наявність декларації про нібито вже готовий до експлуатації будинок. До того ж, деяким про відмову у наданні пільгового періоду повідомили не відразу.
За час, коли будівництво було «заморожено», сума кредитної заборгованості деяких громадян становила майже 70 тис. грн, більшу частину якої – понад 50 тис. грн становили саме відсотки і пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день несплати.
Громадяни неодноразово зверталися до фонду зі зверненнями про порушення умов договору та їхніх прав, просили про реструктуризацію суми, яка «нагоріла» на даний час. За останніми даними, керівництво фонду ніби пішло на поступки щодо позичальників. Проте в регіональному представництві фонду цю інформацію спростовують.
На запитання, яким чином фонд обирав компанію-забудовника, його директор Павло Шестопалов відповів, що на момент початку будівництва в Житомирі, крім КП «Житомирбудзамовник», ніхто не здійснював роботи по будівництву, тому, за дорученням міської ради, обрали саме це комунальне підприємство.
«На даний момент будинок майже готовий до експлуатації. Зі свого боку ми зробили усе можливе, щоб люди отримали житло. До цього схожих випадків і такого проблемного об’єкта ще не було. Усе, що починали, доводили до кінця.
Безпосередньо ми не займаємося будівництвом, наша справа – програми кредитування. А щодо цих програм, то ми нічим не можемо зарадити тим, хто порушив умови кредитування, їм доведеться заплатити відсотки і пеню», – прокоментував директор фонду.
Тож, не дивлячись на те, що громадяни провели понад три роки у боротьбі за власне житло, оббиваючи пороги усіх можливих провладних структур, їм все ж таки доведеться заплатити «шалені» відсотки, або ж вони взагалі залишаться без такого омріяного ними житла. Тож постає запитання: Державний фонд сприяння молодіжному будівництву дійсно сприяє добробуту молодих родин чи, можливо, зовсім навпаки?
Слідкуйте за новинами Житомира у Facebook, Telegram, Instagram та YouTube.
№ 13 від 3 квітня 2024
Читати номер